День цвітіння черемхи 1 травня на Мамаєвій Слободі Новости культуры Киева

Прошедшее событие

Черемха – це найулюбленіше дерево одного з найзавзятіших рубак й найуславленішого з «Чубатих слов`ян» XVII ст.. Гетьмана Війська Запорозького Низового Богдана-Зиновія Хмельницького, який намагався здобути для України незалежність.
Козацька Спадкова Духовна Республіка, керуючись звичаєвим дідівським правом, дарованим нам Господом Богом і підтвердженим нашими попередниками лицарями Війська Запорозького Низового, офіційно сповіщає, що започатковане 1 травня 2010 року свято - «День цвітіння черемхи» цьогоріч пройде на «Мамаєвій Слободі» вдруге.

Спадкові козацькі роди здавна мали таємниці володіння мистецтвом бою на шаблях. «Шабля є продовженням руки» - казали наші прадіди. Таємний спосіб ведення двобою на шаблях у Запорозьких козаків йменувався «гречкою». Головною ознакою цього способу фехтування було раптове перекидання у повітрі шаблі із правої руки до лівої і навпаки. Таким чином супротивник дезорієнтовувався і удари шаблею несподівано наносились із незахищеного боку.

Козаки здобували свого «хліба» не біля плуга, а на полях війни. Тож Богдан Хмельницький з дитинства, як і всі діти лицарського стану, майстерно володів мистецтвом саме такого козацького двобою на шаблях.

У вирішальних боях 20-22 вересня 1633 року під російським містом Смоленськ, запорожців, котрі були у складі польсько-литовського королівського війська, біля переправи через річку Дніпро навально атакував 6000 корпус московської помісної кінноти воєводи Прозоровського та драгунів під командуванням француза д’Еберга.

Запорозькі козаки, в числі яких був майбутній Гетьман України Богдан Хмельницький, не тільки зуміли успішно відбити численні атаки московитів, але й перейшли в контратаку незвичним для ворога чином. Так, три тисячі «чубатих» слов’янських воїнів, незважаючи на студену осінню воду, вплав дістались протилежного берега Дніпра лише з одними шаблями, де шаленою атакою на пень постинали кільканадцять тисяч оторопілих від несподіванки московських стрільців.

За активної участі корпусу Запорозьких козаків під Смоленськом, а також Вязьмою, Ржовом, Калугою, Козельськом, Великими Луками та Можайськом – московське царство змушено було капітулювати та підписати 14 червня 1634 року з Польським королем Владиславом ІV угоду про «Вічний мир».

Завдяки своїй звитязі й кмітливості у військовій виправі біля російського міста Смоленська, сотник Богдан Хмельницький за особисту надзвичайну хоробрість отримав з рук короля Владислава IV найвищу нагороду Речі Посполитої – «Іменну золоту шаблю».

Цим жестом король Владислав IV визнав козака Богдана Хмельницького одним із найкращих воїнів-рубак Польського королівства, проте це не заважало відчайдуху-рубаці Богдану Хмельницькому одночасно бути поетичною натурою і «філософом», а відтак у вільний від постійних військових змагань час милуватись духмяними кетягами квіток черемхи.

За свідченнями сучасників, Богдан-Зиновій Хмельницький, власноруч висадив шість дерев черемхи поряд із ганком родового палацу-кам’яниці в Суботові, що біля Чигирина.

Згодьтесь, таке трепетне відчуття прекрасного у спадкового воїна-козака наводе на паралелі з філософськими поглядами японських воїнів-самураїв, котрі із зачудуванням спостерігали за цвітінням сакури…

У 2009 році, поряд із кам’яницею козацького старшини (сотника) на «Мамаєвій Слободі» було висаджено шість саджанців черемхи - найулюбленішого дерева ясновельможного Гетьмана. Саджанці були привезені із лісу поряд із Суботовим.

День цвітіння черемхи», вже вдруге, в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» пройде 1 травня 2011 року. Початок заходу о 14-00 на садибі козацького старшини (сотника) поруч із суботівськими черемхами.

В програмі заходу:

• Презентація відроджених національних слов`янських єдиноборств під назвою: «Ігри «Чубатих Слов`ян» за участі провідних борців Української Держави. На презентації відбудеться феєричний показ основних борцівських прийомів наших прадідів, котрі могли здолати ворога одними руками, без застосування зброї.
• Поряд із квітучими черемхами відбудеться виступ Заслуженого артиста України Тараса Компаніченка та гурту старовинної музики «Хорея козацька», котрі виконають шляхетсько-козацькі пісні українського середньовіччя
• Виконуватимуться вірші на похвалу Гетьману Богдану-Зиновію Хмельницькому
• Читання маніфесту Війська Зопорозького до королівств, республік, маєстатів
• Давні танці шляхетські
• Шляхетський етикет (дегустація старопанських хмільних напоїв)
• З нагоди свята на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» на рожнах (вертел) буде смажитись величезний стокілограмовий кабан.

Бажаючі пригоститись зможуть також скуштувати козацького кулішу з печерицями, звареного на відкритому вогні, козацького чаю з чебрецем, почастувати один одного хмільними напоями середньовіччя і це все в супроводі козацьких забав, жартів, народних танців та пісень.

Козаків та козачок також чекає «Шинок – коса над чаркою » де під веселі вигуки «Ergo bibamus» (лат. - випиймо) можна вшанувати духмяну квітку черемхи, котрою так захоплювався славний Гетьман.

Черемха звичайна — Padus avium Mill. Родина розові – Rosaceae.

Росте у лісах, гаях, між чагарниками, на сонячних галявинах. Високий кущ або дерево з густою кулеподібною кроною. Кора чорносіра, блискуча. Листки чергові, видовженооберненояйцеподібні, або еліптичні. Квітки дрібні, правильної форми, двостатеві, в густих пониклих гронах; пелюстки білі або рожеві, оберненояйцеподібні, цілокраї. Плід - куляста, дуже терпка і солодка кістянка. Цвіте у травні-червні. Плоди достигають у серпні-вересні. Поширена рослина по всій Україні.

Нагадаємо, що кабанів на Мамаєвій слободі будуть жарити не вперше. 26 та 27 лютого на  "Всеїді" смажили на рожнах цілісінького кабана.