Фильм Маргаритки
Фільм чеського режисера Віри Хітілової “Маргаритки” (Sedmikrasky) (1966) – це психоделічне дослідження на тему розпаду, перші кадри якого демонструють нехитрий механізм знищення. Ще один оберт грубої шестірні – і під бравурний військовий марш полетіли кулі, впали бомби, обрушились стіни будови. Дівчата в купальниках, що з’являються в наступній сцені, схожі на заржавілих іграшкових роботів – тільки логічне продовження цієї увертюри. “Весь світ зіпсувався!” – стверджує білявка, зі страшним скрипом. “А якщо він зіпсувався, то і ми зіпсуємося також!” – відповідає їй брюнетка, зігравши на трубі атональний мотив. Монтаж і композиція фільму під стать задуму.“Формальна концепція має слугувати задуму картини, бути функціональною. – Каже Хітілова. – Потрібно шукати те, що потрібно виразити. Якщо в “Маргаритках” темою була деструкція, то і форма мала підтримувати цю ідею. Звідси форма колажу у всьому: і у драматургії, і у роботі з акторами, і у візуальному ряду. Для мене експеримент важливий як пошук нових можливостей кіномови. Тому кожний мій фільм був пошуком іншої концепції... Я не хочу зображувати поверхневу реальність. Для мене дуже важливий, цікавий потік свідомості”.
Найвідоміший фільм Віри Хітілової, наріжний камінець чеської “нової хвилі”. Його називали феміністичним, дадаїстським, абсурдним, нонконформістським, антитоталітарним. Але скільки визначень не згадуй – “Маргаритки” все одно залишаться у пам’яті прикладом абсолютного і нестримного щастя.
 
Нажмите "Мне нравится", а потом "Рассказать друзьям" если Вам понравился материал.






















Комментариев нет
Написать