Спектакль Нiч перед рiздвом, Ночь перед Рождеством - Афиша театров Киев

Спектакль Нiч перед рiздвом

Дія перша

Картина перша. Село Диканька. Вечір напередодні Різдва. Вакула – відомий на селі коваль та живописець, завершує розпис храму. З’являються Чорт та Солоха. Чорт розлючений на Вакулу, бо той намалював у церковному притворі, як його різками та полінами женуть. Він обіцяє провчити коваля. Чорту готова допомогти його приятелька Солоха, гарна сільська удовиця, за чутками – відьма. Солоха не проти вийти заміж за Чуба і стати хазяйкою його майна. Однак, якщо її син Вакула одружиться із дочкою Чуба Оксаною, їй багатства не дочекатися. Чорт і Солоха змовляються і знімають з неба зірки та місяць, аби стало темно, та здіймають хуртовину. Все це заради того, щоб через темряву Чуб залишився вдома, а Вакула не зміг зустрітися із Оксаною. Пробираються крізь темряву два куми – Чуб та Панас. Шукають вони хату Дяка, до якого запрошені на кутю. Однак, заблукавши, вони вертаються назад. Не знайшовши дороги і загубивши Панаса, Чуб не може розшукати у темряві власної хати. Він бачить постать Вакули, що зовсім збиває його із пантелику. Чуб розуміє, що мати коваля Солоха, до якої він небайдужий, сидить у хаті сама, і вирушає до неї. У цей час із своєї хати виходить красуня Оксана, на яку так очікує Вакула. Коваль освічується Оксані у коханні, та горда і вередлива дівчина насміхається з нього. Приходять колядувати дівчата, і Оксана підговорює їх розіграти удавані заручини. У розпалі гри вона ставить Вакулі умову, що вийде за нього заміж лише тоді, коли він дістане їй такі черевички, як у самої Цариці.Картина друга. В хаті у Солохи. Чорт і Солоха, які наробили у піднебессі різних капостей, прилітають до хати зігрітися та відпочити. Їхню ідилію порушує раптовий стукіт у двері. Чорт ховається у мішок. На превелике здивування входить сам Голова, який ішов до Дяка та, загубивши дорогу, вирішив завітати до Солохи на кутю. Солоха пригощає його горілкою. Тільки встиг Голова чарочку випити, як хтось стукає у двері і псує його гарний настрій. За дверима чути голос Дяка. Голова зовсім не бажає зустрічі із ним. У паніці він метушиться по хаті, і Солоха, не вигадавши нічого кращого, ховає його у інший мішок. Входить Дяк. Зголоднілий, він випиває чарочку і не встигає скуштувати смачних страв, як знову лунає стукіт. Дяк дуже наляканий, він боїться, щоб про його візит до Солохи не дізнався отець Кіндрат, і просить сховати його. Як і Голова він опиняється у мішку. Входить козак Чуб, найбажаніший для Солохи гість. Солоха ласкаво зустрічає і щедро частує його. Випивши чарочку, Чуб грає на бандурі та співає чумацьку пісню. Солоха підспівує йому. Однак і це побачення раптово переривається. У двері стукає Вакула. Чуб хоче сховатися, адже Вакула не має до нього приязні. Однак вільних мішків уже немає, і Солоха заштовхує його у мішок до Дяка. Входить Вакула, який дуже засмучений ставленням до нього Оксани. Він бачить мішки біля печі і виносить їх із хати. Картина третя. Народне гуляння у Святвечір. Дівчата і парубки колядують. Під час веселощів розігрується драма. Оксана в присутності односельців знову насміхається із Вакули і дражнить його, нагадуючи про черевички Цариці. Не стерпівши насміхань, Вакула прощається із Оксаною та парубками і обіцяє більше до села не повернутися. Однак дорогою Вакула вирішує навідатися за порадою до Пацюка, відомого сільського знахаря, що, за чутками, знається із нечистою силою. Прощальні слова Вакули змінюють веселий настрій молоді. Всіх огортає смуток та тривога за парубка. Тяжкий стан нагнітають і дві баби-пліткарки, які переконують, що Вакула може накласти на себе руки. Дівчата проганяють пліткарок. Раптом Оксана помічає мішки, забуті ковалем. Розв’язуючи мішки, дівчата та парубки, на своє безмежне здивування, бачать, як, замість наколядованих харчів та солодощів, із них по-черзі вилазять присоромлені залицяльники Солохи – Чуб, Дяк та Голова.

Дія друга

Картина перша. В хаті у Пацюка. Вакула прийшов до Пацюка і побачив надзвичайну картину – вареники із миски летять старому прямо до рота. Вакула просить Пацюка вказати йому дорогу до Чорта. Однак на всі його умовляння Пацюк не звертає уваги. Ні про що не домовившись, Вакула збирається йти і звалює мішок собі на плече. Аж тут Пацюк вимовляє: «Тому не потрібно далеко йти, у кого Чорт за плечима». Перед здивованим Вакулою із мішка постає Чорт, який обіцяє допомогти ковалю в усьому. За це Чорт вимагає від коваля продати душу. Замість розписки кров’ю Вакула шмагає його батогом та смиряє хрестом. Наляканий Чорт підкорюється і мчить Вакулу до Петербурга. Їх польоту намагаються перешкодити Пацюк і Солоха, які скликають усіляку нечисть, та марно. Сила хреста підкорює і їх. Картина друга. У царському палаці. Під час балу Цариці представляють запрошених на прийом запорожців, які прибули із своїми проханнями. З-поміж козаків несподівано виривається Вакула. Він падає на коліна і запитує Царицю-матінку про те, із чого зроблені її черевички, та просить такі самі для своєї нареченої. Вражена такою щирою простодушністю, Цариця велить принести найкращу пару черевичок і дарує їх Вакулі. Мрія парубка збулася. Радісний Вакула на Чорті летить назад до Диканьки.